Гінгівіт (лат. gingivitis) – запальне захворювання ясен.
Докладніше:
Зазвичай гінгівіт спричиняє мікробна мікрофлора порожнини рота. При недостатньому догляді за порожниною рота на зубах накопичується наліт, в якому розвиваються колонії мікроорганізмів, утворюється мікробна плівка. Цей наліт може мінералізуватися, формуючи зубний камінь, що є однією з причин розвитку гінгівіту. Однак при збереженні захисних сил організму запалення ясен тривалий час може не відбуватися.
У гострій формі захворювання проявляється у вигляді кровотечі з ясен і гострим болем. Іноді в місці ураження спостерігається печіння. Хронічна форма гінгівіту виражена припухлістю ясен, їхні тканини стають м’якими і гладкими, при цьому зуби вкриті зубним каменем або нальотом. Уражені ясна можуть мати синюшний відтінок і бути припухлими, що збільшує їхні краї, а тому утворюються своєрідні пазухи між яснами і зубом, в яких, як правило, накопичуються мікроорганізми, що може призвести до появи гнійних виділень. До симптомів виразкового гінгівіту, крім больових відчуттів у яснах, можуть належати їхня кровоточивість, поява головного болю, підвищення температури тіла, зниження апетиту, збільшення підщелепних лімфатичних вузлів.
Лікування гінгівіту залежить від тяжкості захворювання. Стануть у пригоді місцеві антибактеріальні та антисептичні засоби, знеболювальні та протизапальні препарати, а також процедури з видалення зубного нальоту і зубного каменю, усунення травматичних чинників.
Основні симптоми гінгівіту
Гінгівіт, або запалення ясен, буває практично у всіх людей. Головні симптоми цього захворювання – кровоточивість ясен під час чищення зубів, накопичення м’якого зубного нальоту, неприємний запах з рота, зміна стану і вигляду ясен, їх розростання тощо. Гінгівіт може бути зумовлений як системними проблемами організму (наприклад, гормональна перебудова), так і місцевими чинниками, серед яких найбільше значення має неправильний догляд за порожниною рота.
Які бувають різновиди гінгівіту
Стоматологи розрізняють три основні форми гінгівіту: катаральний, гіпертрофічний та виразковий. За ступенем тяжкості буває легкий, середній і важкий гінгівіт, а за перебігом – гострий, хронічний і у стадії загострення. За поширенням запального процесу гінгівіт може бути локалізованим (уражені окремі ділянки ясен) і генералізованим (запалення охопило всі ясна).
Катаральний гінгівіт
У більшості людей діагностують катаральний гінгівіт, який розвивається через незадовільну гігієну порожнини рота. Також до його появи може призвести травмування ясен зруйнованими зубами, їхніми коренями, неякісними пломбами, погано підігнаними зубними протезами, брекет-системами тощо. Катаральний гінгівіт інколи буває наслідком зниження імунітету після перенесеної хвороби або за наявності певних хронічних захворювань.
Гіпертрофічний гінгівіт
Гіпертрофічний гінгівіт зустрічається лише в 3-5% серед усіх форм цього захворювання. Він може розвиватися під час статевого дозрівання і вагітності, при прийомі деяких ліків (дифенін, циклоспорин, пероральні протизаплідні засоби), при захворюваннях крові. Також до його появи можуть призвести порушення прикусу, неякісні протези та брекет-системи. Є два типи гіпертрофічного гінгівіту:
- Набряковий – сосочки ясен збільшені, мають глянцеву поверхню і синюватий відтінок. Ясна дуже кровоточать, болять під час вживання їжі й чищення зубів.
- Фіброзний – сосочки ясен розростаються, стають щільними на дотик. Однак вони не змінені в кольорі, не болять і не кровоточать.
Виразковий гінгівіт
Виразковий (виразково-некротичний) гінгівіт найчастіше розвивається після таких тяжких хвороб, як грип, ангіна, при недостатньому надходженні поживних речовин і вітамінів. Він може бути наслідком отруєння солями важких металів, а також першим симптомом захворювань органів кровотворення, вад імунної системи, судинної патології. Хворого турбують неприємний запах з рота, біль і кровоточивість ясен під час їжі, неможливість як слід проводити гігієну через біль у яснах. Лікар-стоматолог може зауважити, що верхівки міжзубних сосочків ясен або навіть весь край ясен вкриті брудно-сірим нальотом, а верхівки сосочків усічені, є зубний наліт і камінь.
При виразковому гінгівіті можливі також інші симптоми:
- підвищення температури тіла;
- збільшення і болісність лімфовузлів;
- головний біль безсоння;
- відчуття втоми, розбитості;
- втрата апетиту, порушення травлення.
Чим небезпечний гінгівіт
За ступенем проявів гінгівіт є гострим і хронічним. Останній небезпечний тим, що запалення не завдає хворому особливого дискомфорту, але продовжує розвиватися. За відсутності гострих симптомів людина не поспішає звертатися до лікаря-стоматолога, хоча інфекція вже протягом певного періоду часу чинить негативний вплив на організм.
Без належного лікування гінгівіт може розвиватися роками і обов’язково перейде у пародонтит – запалення тканин, які з усіх боків оточують і міцно тримають зуби. При пародонтиті в яснах утворюються кишені, що можуть наповнитися гноєм. Це створює вкрай неприємний запах з рота. Ще гірше, що відбувається порушення структури тканин пародонту, тому зуби можуть почати розхитуватися, а потім – випадати. У тяжких випадках гінгівіту ймовірне проникнення хвороботворних мікроорганізмів з рота у кістки щелеп та кров, тобто розвиток інфекцій, які несуть загрозу важких гнійних ускладнень та ендокардиту (запалення внутрішньої оболонки серця).
Як лікувати гінгівіт у дорослих
Лікування гінгівіту у дорослих людей – це, насамперед, правильна та ретельна гігієна порожнини рота. Зуби слід чистити двічі на день – після сніданку та після вечері. Слід щодня користуватися флосом та зубним ополіскувачем. Також є сенс періодично робити професійне чищення зубів у стоматолога з видаленням зубного каменю. Лікар порадить засоби для оздоровлення ротової порожнини. Наприклад, у лікуванні гінгівіту (і стоматиту) добре себе зарекомендував розчин Фортеза (бензидаміну гідрохлорид), що має анальгетичні, протимікробні та дезінфікувальні властивості. Добрі результати дає фізіотерапія. Можливо, знадобиться корекція протезів, брекет-систем, консультація у лікарів інших спеціальностей.
Як лікувати гінгівіт у дітей
У дітей лікування гінгівіту має бути таким самим, як і у дорослих. Батьки на власному прикладі повинні навчити малюка правильно і дбайливо користуватися зубною щіткою, зубною ниткою, а також полоскати ротову порожнину спеціальними розчинами (Фортеза).
