symptomps-uk | Допомога при болю і запаленні в горлі

Гінгівіт

Posted on 24 Травня, 202321 Лютого, 2024 by delta

Гінгівіт (лат. gingivitis) – запальне захворювання ясен.

Докладніше:
Зазвичай гінгівіт спричиняє мікробна мікрофлора порожнини рота. При недостатньому догляді за порожниною рота на зубах накопичується наліт, в якому розвиваються колонії мікроорганізмів, утворюється мікробна плівка. Цей наліт може мінералізуватися, формуючи зубний камінь, що є однією з причин розвитку гінгівіту. Однак при збереженні захисних сил організму запалення ясен тривалий час може не відбуватися.
У гострій формі захворювання проявляється у вигляді кровотечі з ясен і гострим болем. Іноді в місці ураження спостерігається печіння. Хронічна форма гінгівіту виражена припухлістю ясен, їхні тканини стають м’якими і гладкими, при цьому зуби вкриті зубним каменем або нальотом. Уражені ясна можуть мати синюшний відтінок і бути припухлими, що збільшує їхні краї, а тому утворюються своєрідні пазухи між яснами і зубом, в яких, як правило, накопичуються мікроорганізми, що може призвести до появи гнійних виділень. До симптомів виразкового гінгівіту, крім больових відчуттів у яснах, можуть належати їхня кровоточивість, поява головного болю, підвищення температури тіла, зниження апетиту, збільшення підщелепних лімфатичних вузлів.
Лікування гінгівіту залежить від тяжкості захворювання. Стануть у пригоді місцеві антибактеріальні та антисептичні засоби, знеболювальні та протизапальні препарати, а також процедури з видалення зубного нальоту і зубного каменю, усунення травматичних чинників.

Основні симптоми гінгівіту

Гінгівіт, або запалення ясен, буває практично у всіх людей. Головні симптоми цього захворювання – кровоточивість ясен під час чищення зубів, накопичення м’якого зубного нальоту, неприємний запах з рота, зміна стану і вигляду ясен, їх розростання тощо. Гінгівіт може бути зумовлений як системними проблемами організму (наприклад, гормональна перебудова), так і місцевими чинниками, серед яких найбільше значення має неправильний догляд за порожниною рота.

Які бувають різновиди гінгівіту

Стоматологи розрізняють три основні форми гінгівіту: катаральний, гіпертрофічний та виразковий. За ступенем тяжкості буває легкий, середній і важкий гінгівіт, а за перебігом – гострий, хронічний і у стадії загострення. За поширенням запального процесу гінгівіт може бути локалізованим (уражені окремі ділянки ясен) і генералізованим (запалення охопило всі ясна).

Катаральний гінгівіт

У більшості людей діагностують катаральний гінгівіт, який розвивається через незадовільну гігієну порожнини рота. Також до його появи може призвести травмування ясен зруйнованими зубами, їхніми коренями, неякісними пломбами, погано підігнаними зубними протезами, брекет-системами тощо. Катаральний гінгівіт інколи буває наслідком зниження імунітету після перенесеної хвороби або за наявності певних хронічних захворювань.

Гіпертрофічний гінгівіт

Гіпертрофічний гінгівіт зустрічається лише в 3-5% серед усіх форм цього захворювання. Він може розвиватися під час статевого дозрівання і вагітності, при прийомі деяких ліків (дифенін, циклоспорин, пероральні протизаплідні засоби), при захворюваннях крові. Також до його появи можуть призвести порушення прикусу, неякісні протези та брекет-системи. Є два типи гіпертрофічного гінгівіту:

Набряковий – сосочки ясен збільшені, мають глянцеву поверхню і синюватий відтінок. Ясна дуже кровоточать, болять під час вживання їжі й чищення зубів.

Фіброзний – сосочки ясен розростаються, стають щільними на дотик. Однак вони не змінені в кольорі, не болять і не кровоточать.

Виразковий гінгівіт

Виразковий (виразково-некротичний) гінгівіт найчастіше розвивається після таких тяжких хвороб, як грип, ангіна, при недостатньому надходженні поживних речовин і вітамінів. Він може бути наслідком отруєння солями важких металів, а також першим симптомом захворювань органів кровотворення, вад імунної системи, судинної патології. Хворого турбують неприємний запах з рота, біль і кровоточивість ясен під час їжі, неможливість як слід проводити гігієну через біль у яснах. Лікар-стоматолог може зауважити, що верхівки міжзубних сосочків ясен або навіть весь край ясен вкриті брудно-сірим нальотом, а верхівки сосочків усічені, є зубний наліт і камінь.

При виразковому гінгівіті можливі також інші симптоми:

підвищення температури тіла;

збільшення і болісність лімфовузлів;

головний біль безсоння;

відчуття втоми, розбитості;

втрата апетиту, порушення травлення.

Чим небезпечний гінгівіт

За ступенем проявів гінгівіт є гострим і хронічним. Останній небезпечний тим, що запалення не завдає хворому особливого дискомфорту, але продовжує розвиватися. За відсутності гострих симптомів людина не поспішає звертатися до лікаря-стоматолога, хоча інфекція вже протягом певного періоду часу чинить негативний вплив на організм.

Без належного лікування гінгівіт може розвиватися роками і обов’язково перейде у пародонтит – запалення тканин, які з усіх боків оточують і міцно тримають зуби. При пародонтиті в яснах утворюються кишені, що можуть наповнитися гноєм. Це створює вкрай неприємний запах з рота. Ще гірше, що відбувається порушення структури тканин пародонту, тому зуби можуть почати розхитуватися, а потім – випадати. У тяжких випадках гінгівіту ймовірне проникнення хвороботворних мікроорганізмів з рота у кістки щелеп та кров, тобто розвиток інфекцій, які несуть загрозу важких гнійних ускладнень та ендокардиту (запалення внутрішньої оболонки серця).

Як лікувати гінгівіт у дорослих

Лікування гінгівіту у дорослих людей – це, насамперед, правильна та ретельна гігієна порожнини рота. Зуби слід чистити двічі на день – після сніданку та після вечері. Слід щодня користуватися флосом та зубним ополіскувачем. Також є сенс періодично робити професійне чищення зубів у стоматолога з видаленням зубного каменю. Лікар порадить засоби для оздоровлення ротової порожнини. Наприклад, у лікуванні гінгівіту (і стоматиту) добре себе зарекомендував розчин Фортеза (бензидаміну гідрохлорид), що має анальгетичні, протимікробні та дезінфікувальні властивості. Добрі результати дає фізіотерапія. Можливо, знадобиться корекція протезів, брекет-систем, консультація у лікарів інших спеціальностей.

Як лікувати гінгівіт у дітей

У дітей лікування гінгівіту має бути таким самим, як і у дорослих. Батьки на власному прикладі повинні навчити малюка правильно і дбайливо користуватися зубною щіткою, зубною ниткою, а також полоскати ротову порожнину спеціальними розчинами (Фортеза).

Біль в горлі

Posted on 24 Травня, 202321 Лютого, 2024 by delta

Як застерегтися від болю в горлі?

Біль в горлі – один з найчастіших симптомів ГРВІ, назофарингіту, тонзиліту. Причиною болю в горлі може бути як інфекція, так і неінфекційні чинники.

Докладніше:

Передусім при болю в горлі потрібно виключити як його причину бактеріальну інфекцію, бо в такому випадку для лікування потрібні антибактеріальні засоби, що впливають на збудників захворювання. Ці препарати може призначити лише лікар. В інших випадках лікування болю в горлі має бути спрямоване на боротьбу із симптомами запалення – це знеболювальні та протизапальні засоби, які розривають «запальний ланцюг», тим самим зменшують біль, набряк, почервоніння тощо. У випадку, коли протягом 3-5 днів лікування не дає ефекту, потрібно звернутися до лікаря для виключення специфічних станів та важкої бактеріальної інфекції, що потребують лікування специфічними засобами.

Причини болю в горлі

Причин появи болю в горлі дуже багато. Насамперед, це різноманітні інфекції. Достатньо вдихнути невидимі неозброєним оком часточки вологи з вірусами – і захворювання розпочинається. Найчастіше в горло потрапляє саме вірусна інфекція, яка провокує спочатку дискомфорт, першіння, немов усе там піском посипано, а потім – і біль. А ще ця інфекція порушує рівновагу між місцевим імунним захистом у горлі та агресивністю бактерій, які завжди є в організмі, – створює для них сприятливі умови. Саме тому ГРВІ часто дають ускладнення.

Інколи причиною болю в горлі стає його переохолодження чи перенапруження, коли відразу активуються власні умовно-патогенні бактерії або грибки. Якщо дитина бігає надворі, «хапаючи» ротом морозне повітря, наступного дня її голос може стати хриплим і з’явиться біль у горлі. Такі самі симптоми відчує й дорослий, який, скажімо, виступав з великою доповіддю, напружуючи голос.

Профілактика болю в горлі

Щоб уникати болю в горлі, слід дотримуватися простих правил, насамперед, мінімізувати вплив на слизову оболонку чинників, які її подразнюють. Небажано багато розмовляти, тим більше кричати, їсти гострі, надто гарячі або холодні страви (вони мають бути теплі й не надто тверді). Треба нарешті кинути палити!

Важливо також уникати інфекцій, але це, на жаль, неможливо. Тож при появі болю в горлі варто пити багато теплої рідини – чай з лимоном, морс, молоко з медом. Можна полоскати горло відварами трав (ромашки та календули), що мають антисептичні властивості. Щоправда, немає гарантії, що вони дістануться до осередка запалення, який може бути досить глибоко. З цією метою краще застосувати спрей Фортеза. Як активну речовину він містить бензидаміну гідрохлорид – нестероїдний протизапальний засіб місцевої дії. І це цілком логічно: якщо причиною основних симптомів інфекційних захворювань горла є запалення, то потрібно впливати саме на нього. Це й робить Фортеза! Препарат потрапляє до осередків запалення та проявляє там свій потрійний ефект – протизапальний, протибольовий та протинабряковий. При місцевому застосуванні бензидаміну гідрохлорид має ще й дезінфікувальні властивості.

Активна речовина спрею Фортеза бензидамін досконало вивчена, її дія добре прогнозована. Бензидамін було синтезовано ще в 1960 році, тому людство лікує ним горло вже кілька десятиліть. І давно встановлено, що скарги на дискомфорт і біль у горлі зникають у середньому до кінця першої доби терапії бензидаміном. Він перешкоджає розвитку патогенних мікроорганізмів, тобто посилює ефект антибіотиків, а також прискорює відновлення епітелію слизових оболонок, уражених інфекцією.

Горло треба лікувати вчасно

При неправильному або несвоєчасному лікуванні навіть банальний фарингіт або ларингіт може стати хронічним і мучитиме роками. А звичайна ангіна цілком здатна дати важкі ускладнення на серце та суглоби. Часто трапляється так, що після ангіни у людини починає розвиватися ревматична лихоманка, гломерулонефрит, артрит тощо. Щоб уникнути таких речей, треба звертатися до лікаря, тільки-но виникають дискомфорт та біль у горлі. Особливо це актуально, якщо є висока температура. Якщо ж людина аж ніяк не може знайти час, щоб показати горло терапевту, бажано мати під рукою хоча б спрей Фортеза. При фарингіті та ларингіті його застосування може бути цілком достатньо. Але ключове слово тут «може», тобто слід мати на увазі, що остаточний діагноз і призначення терапії – це справа лікаря.

Стоматит

Posted on 24 Травня, 202321 Лютого, 2024 by delta

Стоматит – запалення слизової оболонки ротової порожнини.

Докладніше:
Причини стоматиту дуже різноманітні, він може мати травматичний, інфекційний, алергічний генез тощо. Запальні зміни слизової оболонки порожнини рота можуть спостерігатися при гіповітамінозі, ендокринних розладах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і нервової систем, крові, дифузних хворобах сполучної тканини.
Головними ознаками стоматиту є больові відчуття в роті, запальні виразки в роті, що мають вид відкритих ранок, кровоточивих ранок, ранок, покритих білуватим або жовтуватим нальотом.
Трохи по-особливому проявляється герпетичний стоматит: в роті з’являється значне почервоніння, після чого на запаленій ділянці починають утворюватися прозорі дрібні бульбашки (везикули) з прозорим безбарвним вмістом. Прояви такого стоматиту злегка нагадують дрібні пухирці після опіку. Після 2-3 днів пухирці лопаються і утворюються ранки, є також свербіж, набряклість і печіння. Герпетичний стоматит слід лікувати спеціальними противірусними медикаментами.
Для лікування стоматиту потрібні засоби, що впливають на причину, а також протизапальні та знеболювальні препарати для зрошення чи ополіскування ротової порожнини.

Що таке і чим небезпечний стоматит?

Стоматит – це запалення слизової оболонки рота. Окремі його види – гінгівіт, тобто запалення ясен, і глосит – запалення язика. При стоматиті можливі почервоніння, біль та набряк як усієї порожнини рота, так і наявність однієї чи кількох окремих ділянок ураження у вигляді висипки, ерозії, виразок (афт).

Причин стоматиту дуже багато: інфекції, травми, алергени, захворювання органів травлення, крові (лейкоз), гормональні розлади тощо. Стоматит завжди проявляється дискомфортом і болем, через нього важко їсти, а в деяких випадках, коли ураження досить значне, можливе й загальне нездужання – з підвищенням температури тіла, головним болем та іншими ознаками інтоксикації.

Якщо у роті щось негаразд, діяти треба негайно. Але щоб діяти правильно, треба мати уявлення про те, які бувають різновиди стоматиту.

Фарингіт

Posted on 17 Травня, 202321 Лютого, 2024 by delta

Фарингіт (лат. Pharyngitis) — запалення слизової оболонки та лімфоїдної тканини глотки.

Докладніше:
Частіше за все причиною фарингіту може бути інфекція — бактерії ( стафілококи, стрептококи, тощо) чи віруси (грипу, парагрипу, аденовіруси), рідше грибками роду Candida тощо. Але досить часто причиною фарингіту може бути неінфекційний чинник, наприклад, вдихання холодного чи забрудненого повітря, вплив хімічних подразників (спирт, тютюн). Захворювання, як правило, проявляється болем, неприємними відчуттями у горлі та іншими симптомами запалення. При огляді горла (фарингоскопії) визначається сильне почервоніння слизової горла. В окремих випадках можливі виразкування. Лікування фарингіту передбачає полегшення симптомів захворювання але, у випадку бактеріального фарингіту, потрібне призначення лікарем антибіотикотерапії.

Що таке і чим небезпечний фарингіт?

Фарингіт – це запальний процес, що охоплює задню стінку глотки, точніше, її слизову оболонку і лімфоїдну тканину. Найчастіше він виникає на тлі ГРВІ. Вірусна інфекція потрапляє безпосередньо в горло або «спускається» туди з носа. Запалення у глотці можливе і через бактеріальну та грибкову інфекцію або їх поєднаний вплив. Фарингіт зумовлюють також переохолодження глотки морозивом, пошкодження надто гарячими напоями, палінням, забрудненим повітрям тощо. Небезпечний він тим, що запалення здатне поширюватися на прилеглі тканини та ділянки. Якщо його не лікувати, можливі ускладнення – тонзилофарингіт, трахеобронхіт, синусит тощо, а також хронізація запалення.

Основні симптоми фарингіту

Фарингіт починається з дискомфорту і першіння, «дряпання» в горлі, яке згодом переходить у постійний біль, який немов коле. Характерно, що біль посилюється при ковтанні, причому слину ковтати більш боляче, ніж їжу та напої. При фарингіті також ймовірні сухий кашель, підвищення температури тіла до 37–37,5 °С, загальне нездужання, слабкість, збільшення підщелепних лімфатичних вузлів. Якщо зазирнути у горло хворого на фарингіт, добре видно, що воно червоне від запалення. На відміну від тонзиліту, при фарингіті піднебінні мигдалики не уражені.

Які бувають види фарингіту?

У медицині прийнято розрізняти гострий та хронічний фарингіт. Своєю чергою, хронічний може перейти у гранульозний, субатрофічний та атрофічний. Найчастіше у дітей та дорослих спостерігається найлегша форма цього захворювання – гострий інфекційний катаральний фарингіт, зумовлений сезонними респіраторними вірусами та умовно-патогенними бактеріями, що долучилися до запального процесу.

Гострий фарингіт

Для гострого фарингіту характерний біль у горлі, але він зазвичай не такий сильний, як при ангіні (тонзиліті). Підвищення температури тіла може бути, але воно незначне. У багатьох випадках температура тіла взагалі залишається нормальною. Дуже часто гострий фарингіт поєднується з ринітом, що свідчить про інфекційний характер ураження. Як і нежить, такий катаральний фарингіт може минути десь за 7-10 днів. Особливо, якщо правильно лікуватися.

Хронічний фарингіт

Хронічний фарингіт виникає внаслідок того, що запалення глотки є надто тривалим. Так буває, якщо людина ослаблена і часто хворіє, має бактеріальні ускладнення, які залишаються недолікованими. За наявності у дихальних шляхах та роті постійних джерел інфекції (гайморит, карієс тощо) фази ремісії фарингіту чергуватимуться із загостреннями. При хронічному фарингіті симптомі можуть бути «стертими», тобто не так яскраво вираженими, як при гострому фарингіті.

Гранульозний фарингіт

Гранульозний фарингіт – це одна з форм хронічного. Таку назву він отримав, тому що на ураженій слизовій глотки утворюються яскраво-червоні вузлики (гранули). Йому властиві також напади сухого кашлю, біль у горлі та відчуття там клубка або чужорідного тіла. Це пов’язано з тим, що у горлі накопичується слиз. Гранульозний фарингіт, як правило, розвивається на тлі інших захворювань носоглотки. Якщо його не лікувати, він може перейти в субатрофічний. При цій формі фарингіту слизова оболонка глотки виглядає сухою і тонкою (з’являється ефект «лакованої поверхні»), вона може бути покрита засохлим слизом. На цій стадії інколи з’являється неприємний запах з рота.

Атрофічний фарингіт

Для атрофічної форми фарингіту характерне значне стоншення слизової оболонки глотки. Її клітини втрачають свої функції й поступово відмирають та перероджуються. Коли відділення слизу дуже порушується, він стає густим, накопичується на стінках глотки і утворює сухі кірочки. Після їх видалення залишаються ранки, що кровоточать. Атрофічний фарингіт – це передраковий стан. Його неможливо вилікувати, але є шанси хоча б припинити прогресування негативних змін у слизовій оболонці. Для цього слід визначити причину цього стану і зменшити її вплив. Наприклад, до атрофічного фарингіту може призвести патологія носа, що змушує людину дихати лише ротом, а також наявність осередків хронічного запалення у носоглотці та роті. Можливий він і внаслідок надто тривалого закапування у ніс крапель від нежитю або ж роботи у гарячому цеху та на хімічному підприємстві.

Чим небезпечний фарингіт?

У більшості випадків фарингіт – це не важке захворювання. Однак якщо воно повторюється надто часто і має дуже дошкульні симптоми, це свідчить про те, що з організмом щось негаразд. Можливо, знизився імунний захист або даються взнаки шкідливі звички. Паління і вживання алкогольних напоїв (зокрема, й не надто міцних) належать до чинників, що пошкоджують слизову глотки, провокують розвиток хронічного фарингіту і його найтяжчих форм (гранульозної та атрофічної). Навіть звичайний гострий фарингіт, зумовлений ГРВІ, не можна лишати без уваги. Щоб знизити ризик ускладнень (тонзиліту з утворенням гнійних корків, бронхіту, абсцесу), при перших симптомах потрібно застосовувати засоби, які зменшують та усувають запалення в горлі.

Як лікувати фарингіт у дорослих

Лікування гострого та хронічного фарингіту, як і решти застудних недуг, завжди має бути симптоматичним і комплексним. Тобто, якщо зросла температура тіла, потрібен жарознижувальний засіб. Якщо є ознаки бактеріальної інфекції, допоможе антисептик місцевої дії. А щоб подолати біль у горлі, стане у пригоді протизапальний препарат.

Тут діє простий механізм: під впливом інфекцій у тканинах слизової оболонки глотки стимулюється фермент циклооксигеназа, яка сприяє посиленому синтезу медіаторів запалення. Через них і виникає біль. При блокуванні цього процесу запалення та біль припиняються. Саме так працюють нестероїдні протизапальні засоби – великий клас препаратів. Серед них є призначені саме для лікування горла – препарати місцевої дії. Наприклад, Фортеза (бензидамін) у вигляді розчину та спрею. Цей засіб зменшує запалення і біль, дезінфікує слизову оболонку.

Для подолання гострого фарингіту буває цілком достатньо застосовувати тільки Фортеза. Якщо ж йдеться про лікування хронічного фарингіту (гранульозного, атрофічного), то обов’язково потрібно звернутися до лікаря-отоларинголога.

Як лікувати фарингіт у дітей

Малюки часто хворіють на ГРВІ і ГРЗ, зокрема і на фарингіт. Це пов’язано з тим, що їхній імунітет через вікові особливості не повністю сформований. Однак незважаючи на це, фарингіт у дітей переважно гострий, а не хронічний і тим більш не атрофічний. Принципи його лікування – такі ж самі, як і лікування фарингіту в дорослих. Для подолання запалення в горлі спреєм з бензидаміном Фортеза дітей можна лікувати від 4 років. Полоскати горло розчином Фортеза можуть підлітки віком від 12 років. Однак у будь-якому випадку лікування потрібно узгоджувати з педіатром.