Schonen

Турбує дратівливий біль в горлі та біль при ковтанні?

фарингит

Кожен з нас хоча б раз у житті стикався з неприємним дратівливим болем в горлі, особливо при ковтанні.В такі моменти в голові відразу виникають думки – “Де це я застудилася”, “Хто міг мене заразити”, “Коли це я пила холодне?” Якщо застуда так і обмежується тільки болем в горлі, слабкістю і сухим кашлем, а температура не злетить до 39°C, значить це фарингіт – запалення слизової оболонки горла.

Можна виділити та особливі симптоми фарингіту. У дорослих і дітей вони схожі, але у малюків хвороба завжди супроводжується високою температурою. До основних ознак належать:

  • дискомфорт і біль в горлі при ковтанні, особливо при ковтанні слини;
  • першіння в горлі;
  • сухий кашель з хворобливими відчуттями в області вух;
  • стійке відчуття кому в горлі;
  • запалення лімфовузлів на шиї.
 

Причинами виникнення фарингіту можуть стати десятки різних факторів, що зустрічаються на кожному кроці. Серед них:

  • прохолодні напої та переохолодження;
  • шкідливі звички та занадто гаряча або гостра їжа;
  • вихлопні гази;
  • вірусні та бактеріальні інфекції.

Часто фарингіт може розвиватися при постійно утрудненому носовому диханні. Він може бути викликаний не тільки переходом на дихання через рот, але і через зловживання судинозвужувальних крапель, які стікають з порожнини носа в горло.

Щоб вчасно діагностувати фарингіт і вибрати найкращий спосіб лікування, потрібно відвідати отоларинголога (ЛОРа). Він огляне горло, оцінить стан слизової і порожнини рота. При огляді лікар повинен виключити схожі за симптомами застуди, як наприклад:

Ангіна – бактеріальне запалення піднебінних мигдалин, викликане стрептококами або стафілококами. Викликає сильний біль при ковтанні, загальну інтоксикацію з температурою до 39°C, з головним болем і ломотою в суглобах. 


Важливий момент!
 При ангіні біль в горлі більше турбує в другій половині дня. Як при фарингіті найбільш хворобливий момент – це ранкове пробудження.

Вітрянка – специфічна вірусна інфекція, яка частіше буває в дитячому віці. При цьому у дитини на тлі шкірних вітряночних висипань, з’являється біль в горлі;


Вірусний ларингіт 
– розвивається на тлі респіраторної інфекції, при цьому біль посилюється при кашлі та супроводжується осиплістю голосу внаслідок залучення в запальний процес голосових зв’язок.

 

Як лікувати фарингіт

Лікування фарингіту передбачає, в першу чергу, усунення фактора, який спровокував захворювання. При гострому і загостренні хронічного фарингіту буває досить лише симптоматичного лікування, що включає:

  • щадну дієту;
  • гарячі ванни для ніг;
  • зігріваючі компреси на область шиї;
  • молоко з медом;
  • парові інгаляції та полоскання горла.

Варто вкрай серйозно поставитися до загартовування організму. Виключити шкідливі звички, відновити порушене носове дихання. Потрібно частіше зволожувати повітря у квартирі, іноді навіть цього достатньо, щоб зменшити біль в горлі. Вечеря повинна закінчитися за дві години до сну. Частіше треба міняти зубну щітку, і обов’язково оновлювати її після одужання.

Неускладнений фарингіт зазвичай не вимагає системного призначення антибіотиків. У цій ситуації стає обґрунтованим проведення не системної, а місцевої антимікробної терапії. Для цих цілей використовуються як різні антисептики, так і спеціальні препарати. 

Антисептики слід застосовувати з обережністю, тому що вони досить агресивні і їх не можна ковтати. Останню умову особливо важко виконувати дітям і неможливо малюкам. Саме тому сучасна медицина пропонує альтернативний варіант лікування фарингіту, абсолютно безпечний і який підходить як дорослим, так і дітям – полоскання і зрошення горла за допомогою препарату Фортеза , який має м’ятний смак і не викликає неприємних відчуттів.

Цей безрецептурний лікарський засіб добре переноситься та містить ту речовину, яка саме знеболює, а також усуває набряк і запалення в горлі. У лінійці Фортеза 2 форми випуску для зручного застосування: спрей (для дорослих і дітей від 4 років) і розчин для полоскання (для дорослих і дітей від 12 років). Останній також застосовується при стоматиті, гінгівіті, пародонтиті.

Не варто халатно відноситься до лікування фарингіту, це прогресуюче захворювання. Його ускладнення можуть вразити вуха, серце і суглоби. І краще взагалі не допускати рецидивів.

Тонзиліт

Тонзиллит

Тонзиліт – це запалення компонентів лімфатичного глоткового кільця, найчастіше за все – піднебінних мигдаликів. У багатьох дітей і дорослих є хронічний тонзиліт, який час від часу дає загострення, що називають ангіною. Як й інші ГРВІ та ГРЗ, гострий тонзиліт має сезонний характер, тобто частіше реєструється у холодну пору року. Тонзиліт обов’язково треба лікувати, оскільки він може дати важкі ускладнення – паратонзилярні абсцеси, ревматичні ураження суглобів, токсичний вплив на серце, нирки, розвиток аутоімунних недуг тощо.

Причини

Найчастіше збудником ангіни стає піогенний стрептокок – бета-гемолітичний стрептокок групи А. Загалом же кількість мікроорганізмів, що зумовлюють тонзиліт, сягає кількох десятків. Це переважно бактерії – інші патогенні стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка, а також гриби роду кандида та віруси, що вражають дихальну систему. У багатьох випадках хронічний тонзиліт спричиняє конгломерація з кількох збудників, яка постійно є на мигдаликах через наявні у людини дисбактеріоз, захворювання внутрішніх органів, наявність осередків інфекції у роті (карієс, гінгівіт та ін.), а у дітей – внаслідок перебування у великих колективах  (дитсадок, школа), а також тривалих порушеннях носового дихання (синусит, аденоїдит). Загострення хронічного тонзиліту (ангіна) відбувається під впливом ГРВІ, переохолодження, зниження захисних сил організму тощо. Збудники ангіни (стрептококи) можуть так змінювати реакцію імунної системи дитини, що створюються передумови для переходу гострого захворювання у хронічне. На хронічний тонзиліт і ангіну частіше хворіють діти і молоді люди.

Симптоми

Ангіна розпочинається з відчуттясухості, першіння в горлі, потім впродовж однієї доби виникає біль, особливо при ковтанні. Нерідко температура тіла зростає до 39-40 °С, з’являються симптоми інтоксикації – головний біль, загальна слабкість. Для ангіни характерне збільшення лімфатичних вузлів  на рівні кутів нижньої щелепи, при натисканні на них відчувається біль. Якщо в перші дні  ангіни зазирнути в горло хворому, то помітно, що піднебінні дужки, язичок, мигдалики, а іноді і м’яке піднебіння яскраво-червоного кольору. Мигдалики збільшені у розмірі, на них можуть бути скупчення гною.

При хронічному тонзиліті симптоми приблизно ті самі, але біль може бути не таким сильним, а температура – приблизно 37-37,5 °С (субфебрильна) впродовж тривалого часу. У хворих буває неприємний запах з рота, при кашлі з горла виходять жовті грудочки гною, що утворюються в лакунах мигдаликів. Зазвичай мигдалики збільшені (гіпертрофовані), інколи на них помітні точкові крововиливи і гнійні кірки. 

У дорослих і дітей

Приблизно чверть дорослих людей з хронічним тонзилітом є безсимптомними носіями патогенних стрептококів. Осередок цієї інфекції у них може періодично провокувати розвиток ангіни. У дітей при хронічному тонзиліті мигдалики інколи бувають не збільшеними, але наявність у них інфекції призводить до постійного підвищення температури і занепаду сил. Дитина стає вередливою, в’ялою, погано їсть, їй важко концентруватися на заняттях у дитсадку або школі.

У дітей і дорослих хронічний тонзиліт небезпечний своїми пізніми ускладненнями. Патогенні мікроорганізми з лімфоїдної тканини мигдаликів поширюються по всьому організму, зумовлюючи токсичні, запальні та алергічні процеси в різних органах і системах. Крім того, продукти їхньої життєдіяльності справляють безпосередній негативний вплив на серцевий м’яз. Не поодинокі випадки, коли після ангіни розвивається міокардит (запалення тканин серця), хронічна ревматична хвороба серця, ревматична лихоманка, артрит (ураження суглобів), гломерулонефрит (ураження нирок).

Навіть якщо симптоми ангіни чи хронічного тонзиліту не надто сильно виражені, потрібно звернутися до лікаря. Вчасна та правильна терапія гострого і хронічного тонзиліту – запорука збереження здоров’я у віддаленій перспективі.

Лікування

Метою лікування хронічного тонзиліту та ангіни є усунення болю в горлі, ліквідація (елімінація) патогенних мікроорганізмів та відновлення нормальної структури та функції лімфоїдної тканини мигдаликів. Для цього застосовують передусім препарати місцевої дії – спреї, розчини для полоскання горла (Фортеза – нестероїдний протизапальний засіб із знеболювальною, протиексудативною дією, при місцевому застосуванні має дезінфікуючі властивості), пастилки, таблетки для розсмоктування тощо. Такі засоби можуть містити:

  • екстракти лікарських рослин (евкаліпта, шавлії, ромашки тощо) з протимікробними властивостями;
  • антисептики – амбазон, амілметакрезол, бензалконію хлорид,  хлоргексидин, холіну саліцилат тощо;
  • лізоцим – природний компонент імунного захисту слизових оболонок з універсальною протимікробною дією;
  • анестетики – лідокаїн, дибукаїн;
  • нестероїдні протизапальні засоби – бензидамін (Фортеза), що сприяє знеболенню, дезінфекції, усуненню болю та почервоніння у горлі.

Якщо у мигдаликах є гнійки кірки, лікар може призначити зрошення (промивання) горла, інгаляції з антибіотиком місцевої дії. При тяжкому перебігу хронічного тонзиліту та ангіни потрібне лабораторне визначення того, які бактерії зумовили запальний процес і до яких антибіотиків вони чутливі. Після цього лікар індивідуально для пацієнта вибере той антибіотик, який найкраще йому допоможе.

Для лікування хронічного тонзиліту застосовують також імуномодулятори, бактеріальні лізати, вітаміни, фізіотерапію, загартовування тощо. Хронічний тонзиліт вважають вилікуваним за допомогою медикаментів (консервативним методом), якщо у дитини або дорослого впродовж п’яти років немає ангіни, стан мигдаликів у межах норми і відсутні ускладнення з боку внутрішніх органів.

Видалення піднебінних мигдаликів (тонзилектомію) нині роблять нечасто, бо доведено, що це важливий орган імунітету. Однак якщо вони перетворюються на осередок хронічної інфекції, а її лікування виявляється неефективним, якщо розвиваються ускладнення, то лікар може розглянути питання про хірургічне видалення мигдаликів.

Лікар виписав Фортеза: ТОП-5 фактів про засіб

Факты про средство Фортеза

Якби хвороби були запланованими, все виглядало б так. Ви переробили всі свої справи, запаслися цікавим чтивом або відео-іграми, смачними чаями. І тільки потім би захворіли. Прийшов би приємний лікар: огляд, дружня кава і розмова про погоду. А коли б ви лишилися один на один із рецептом, то мали б ще багато часу, щоб почитати про призначені ліки в Інтернеті — відгуки споживачів на форумах, висновки експертів. А ще б зателефонували іншим лікарям, щоб порівняти думки, не оминули б й друзів…

Але насправді хвороба — особливо інфекційна — розвивається так стрімко, що мчиш за рятівними ліками одразу як діагностовано захворювання. Швидко їх застосовуєш і тільки потім з’ясовуєш, наскільки вони допоміжні. Щоб ви були спокійні, незалежно від того, чи препарат вам виписав лікар, чи ви самі визначили їх вживання за потрібне, ми дещо попрацювали.

Пропонуємо вашій увазі 5 фактів про найбільш популярний засіб від болю в горлі та роті — Фортеза. Більше не треба гуглити чи бродити по форумах, всю важливу інформацію про цей препарат ми зібрали в одному місці.

1. Є спрей та розчин: радить лікар, вирішує хворий

Одразу треба зауважити, що під назвою Фортеза випускаються 2 препарати. Те, який з них купити, залежить від 2-х факторів:

1 – характеру вашої проблеми (горло чи ротова порожнина),

2 – того, як вам її зручніше позбутися.

Лікарі радять застосовувати спрей при фарингіті, захворюваннях горла, що супроводжуються запальними процесами. Він зменшує набряк та запалення, знеболює. Дозволений з 4-років.

А розчин вживають здебільшого при запаленні та болю в порожнині рота. Він доречний при стоматиті, гінгівіті, а також після видалення зубів у для дітей з 12-ти років і дорослих.

Але і біль в горлі можна лікувати розчином (ним добре робити полоскання), тоді як спрей може брати участь у лікуванні полості рота, коли людині психологічно так комфортніше.

2. Дійсно знеболює, дійсно зменшує запалення

В цьому принципова відмінність спрею Фортеза від багатьох аналогічних засобів, які просто містять антисептики, що на біль в горлі ніяк не впливають. Діюча речовина Фортези – бензидамін гідрохлорид, це нестероїдний протизапальний засіб.

В 2013 році були проведені клінічні дослідження щодо ефективності цієї речовини. Було доведено, що вона досягає ефективної концентрації в тканинах слизової оболонки, інтенсивно накопичується у вогнищі запалення і швидко знеболює – всього за 60 секунд. Дослідники виявили, що ефект від вживання зберігається понад 90 хвилин.

Фортеза має гарні відгуки споживачів.

На інтернет-майданчиках, де користувачі активно діляться своїм споживчим досвідом, Фортеза має переконливу більшість хороших рекомендацій.

Зазвичай, споживачі виділяють передусім приємний помірно-солодкуватий смак і те, що спрей добре зрошує ротову порожнину. Пишуть, що ліки від болю в горлі у формі спрею зручно застосовувати під час роботи на відміну від льодяників. А історії одужання із застосуванням спрею Фортеза, як правило, свідчать про покращення стану хворого вже на другий день після регулярного застосування спрею.

3. Небажаного впливу на організм Фортеза не зробить

Застосування засобів за призначенням та по інструкції, спричиняє тільки лікувальний ефект. Та навіть якщо уявити, що людина невдало спрямувала розпиювач так, що ковтнула спрей чи розчин, то й тоді концентрація діючої речовини засобу в крові буде малою і не зможе привести до шкідливого впливу. Варто додати й, що Фортеза не містить антибіотиків.

4. Препарати мають чіткі інструкції із застосування

Інструкції-владищі до ліків інколи написані такою суто-медичною та незрозумілою мовою, що й читати не хочеться — все одно заплутаєшся. Але виробники Фортези – потрібно віддати їм належне – постаралися легко витлумачити способи застосування препаратів.

Спреєм орошаємо горло:

по 4-8 розпиленнь від 2 до 6 разів на добу для дорослих
по 4 розпилення 2-6 разів на добу для дітей з 6 до 12 років
дітям 4-6 років розраховуємо дозу в залежності від маси тіла – 1 розпилення на кожні 4 кг (максимально 4 розпилення 2-6 разів на день).
А розчином у кількості 15 мл (це 1 ковпачок) на протязі 20-30 секунд полощемо горло чи порожнину рота 2-3 рази на добу. Не ковтаємо, а випльовуємо після застосування.

5. Неодмінний компонент домашньої аптечки

І хоча цей засіб часто зустрічається в списку препаратів, що призначається лікарями, купити Фортеза можна в будь-якій аптеці й без рецепту. Доволі широкий спектр застосування, довгий термін придатності (2 роки) та доведена ефективність робить Фортезу добрим помічником.

Як вберегтися від болю в горлі

Возможные причниы боли в горле

Причини болю в горлі

Причин появи ангіни дуже багато. Перш за все, це різні інфекції. Досить вдихнути невидимі неозброєним оком частинки вологи з вірусами, і хвороба починається. Найчастіше до горла потрапляє саме вірусна інфекція, яка спочатку проявляється дискомфортом, дряпанням, немов все там посипане піском, а потім і болем. А ще ця інфекція порушує баланс між місцевим імунітетом в горлі та активністю бактерій, які завжди знаходяться в організмі, – створює сприятливі умови для них.

Іноді причиною болю в горлі є його переохолодження або перенапруження, коли відразу активізуються власні опортуністичні бактерії або гриби. Якщо дитина довго бігає на вулиці взимку, «хапаючи» ротом морозне повітря, то наступного дня її голос може стати хриплим і з’явиться біль у горлі. Такі самі симптоми відчує дорослий, який, скажімо, виступав із тривалою доповіддю, напружуючи голосові зв’язки.

Біль у горлі – ознака багатьох недуг, і деякі з них дуже серйозні.

Ви повинні знати інші їхні симптоми.

ХворобаСимптоми
ЛарингітЗахриплість і зникнення голосу, біль і сухість у горлі, кашель, схожий на гавкання
ФарингітБіль у горлі, помірний біль при ковтанні
Тонзиліт(біль у горлі) Підвищена температура тіла, загальне нездужання. Мигдалики набрякають, збільшуються в розмірах, червоніють, іноді на них утворюються гнійні корки
СкарлатинаТе саме, що і при ангіні, а також поява на шкірі характерного висипу і зміна кольору язика. Спочатку він вкривається білим нальотом, а потім набуває малинового відтінку
Інфекційний мононуклеозАнгіна з важким перебігом, поява виразок на мигдаликах, а також стоматит, збільшення всіх лімфатичних вузлів, печінки і селезінки
Паратонзилярний, загортанний та парафарингеальний абсцесОзнаки важкої інтоксикації внаслідок ускладнень тонзиліту – висока температура тіла до 39-40 ° С, біль, що віддає у вуха і зуби, набряк і почервоніння уражених ділянок
Гострий лейкоз й агранулоцитозВажка ангіна з некротичним ураженням мигдаликів (загибель тканин), збільшуються лімфовузли, спостерігається підвищена кровоточивість слизової оболонки рота

Ларингіт

Усі назви захворювань, які закінчуються на “іт”, означають, що йдеться про запальний процес на певній ділянці. Отже, ларингіт – це запалення гортані. Існує декілька видів ларингіту залежно від причини. Катаральний ларингіт, тобто зумовлений сезонною респіраторною інфекцією, найпростіший. Його зазвичай можна подолати за 7-10 днів. Гірше, якщо ларингіт спричинений туберкульозом або дифтерією. Тоді можливий атрофічний ларингіт, коли слизова оболонка стає тоншою і погано виконує свої функції. Однак частіше буває ларингіт, спровокований палінням, напруженням голосових зв’язок, вдиханням пилу, хімічних речовин.

Фарингіт

Це запалення глотки. Приблизно в 85% випадків гострий фарингіт зумовлений респіраторними вірусами (грип, парагрип, аденовіруси тощо), а в 15% – бактеріями, зокрема бета-гемолітичним стрептококом, стафілококами. Однак, як правило, на стан глотки негативно впливає «мікс» інфекцій: вірусів, бактерій і грибків. Фарингіт часто супроводжує ГРВІ, але також може бути окремим захворюванням. Також іноді він виникає через вдихання холодного або забрудненого повітря. Якщо ураження поширене на глотку і мигдалики, лікар діагностує тонзилофарингіт.

Тонзиліт (біль у горлі)

Тонзиліт характеризується запаленням піднебінних мигдаликів. Лікарі розрізняють гострий і хронічний тонзиліт. Гострий зумовлений переважно вірусами. Про їхню “активність” свідчать такі симптоми, як першіння в горлі, почервоніння мигдаликів та збільшення їх у розмірах. Якщо до патологічного процесу приєднується бактеріальна інфекція (зазвичай певний вид стрептококів), на мигдаликах утворюється гнійний наліт (лакунарний тонзиліт) або світло-жовті «корки» (фолікулярний тонзиліт). Крім того, підвищується температура, збільшуються лімфовузли в зоні шиї. А головне, горло болить нестерпно. Хворим важко ковтати слину, а дітям навіть важко відкрити рот! У радянські часи мигдалики видаляли, якщо біль у горлі траплявся часто і мав тяжкий перебіг. Зараз цього зазвичай не роблять, адже лімфоїдна тканина мигдаликів важлива для імунного захисту організму.

Скарлатина

Це захворювання вражає зазвичай дітей, а вхідними воротами для нього також є піднебінні мигдалики. Збудником скарлатини є стрептокок групи А, який відрізняється від стрептококів, які спричиняють банальний біль у горлі, набагато більшою токсичністю. Тому захворювання може мати важкий перебіг: висока температура, сильний біль у горлі, головний біль тощо. Зовнішній вигляд обличчя хворого на скарлатину дуже характерний: червоні щоки, губи, блідий ніс і малиновий язик. «Колючі» висипання на шкірі не становлять загрози, але під час загоєння можуть зумовити значне лущення шкіри, особливо на руках і ногах.

Інфекційний мононуклеоз

Важка ангіна із сильним болем виникає при інфекційному мононуклеозі. Це переважно дитяче захворювання, спричинене герпесвірусом IV типу (Епштейна–Барр). Діти зазвичай заражаються ним у дорослих, коли цілують їх, торкаються обличчя. Тонзиліт, пов’язаний з інфекційним мононуклеозом, може значно погіршити самопочуття дитини і змусити батьків дуже нервувати. Не давайте дитині антибіотик, тому що інфекційний мононуклеоз є вірусним за своєю природою. Загалом при тонзиліті завжди варто звернутися до лікаря.

Паратонзилярний, загортанний і парафарингеальний абсцес

Цими термінами називаються гнійні ускладнення запальних захворювань горла. Розвиваються вони частіше на тлі ангіни і скарлатини. Якщо мигдалики не можуть виконувати свої бар’єрні та захисні функції, то інфекція проникає з них у навколишні тканини, шию і лімфовузли. Біль у горлі дуже сильний! Наявність абсцесу означає, що людина потребує невідкладної хірургічної допомоги. Абсцес потрібно якомога швидше розкрити та очистити, а потім пройти курс антибіотиків.

Гострий лейкоз і агранулоцитоз

Якщо в організмі людини не вистачає лейкоцитів, він не може ефективно боротися з інфекцією. Тому будь-яка застуда буде тяжкою, і тонзиліт з ангіною також матиме тяжкий перебіг. Це пов’язано із захворюванням крові, таким як лейкоз, коли кістковий мозок не виробляє білих кров’яних тілець. Однак частіше нестача лейкоцитів зумовлена агранулоцитозом, який зазвичай провокується прийомом певних ліків, зокрема анальгетиків.

Профілактика болю в горлі

Щоб уникнути болю в горлі, слід дотримуватися простих правил, перш за все, мінімізувати вплив на слизову оболонку факторів-подразників. Небажано багато говорити, особливо кричати, їсти гострі, занадто гарячі або холодні страви (вони мають бути теплими і не дуже жорсткими).

Також важливо намагатися уникати інфекцій, але це, на жаль, неможливо. Тому при появі болю в горлі слід пити багато теплої рідини – чай з лимоном, компот, узвар, молоко з медом. Можна полоскати горло відварами трав (ромашки і календули), які мають антисептичні властивості. Однак немає ніякої гарантії, що вони дістануться до центру запалення, який може бути досить глибоко. Для цього краще використовувати спрей Фортеза. Як активна речовина в ньому міститься бензидаміну гідрохлорид – нестероїдний протизапальний засіб (НПЗП) місцевої дії. І це цілком логічно: якщо основною причиною інфекційних захворювань горла є запалення, то діяти потрібно саме на нього. Препарат проникає в фокус запалення і проявляє там свою дію – протизапальну, знеболювальну тощо. При місцевому застосуванні бензидаміну гідрохлорид також має дезінфікувальні властивості.

Активна речовина спрею Фортеза (бензидамін) ретельно вивчена, її дія добре прогнозована. Бензидамін синтезується з 1960 року, тому людство лікує горло ним протягом декількох десятиліть. Він перешкоджає розвитку патогенних мікроорганізмів, тобто підсилює дію антибіотиків, а також прискорює регенерацію епітелію слизових оболонок, уражених інфекцією.

Горло слід лікувати вчасно

При неправильному або несвоєчасному лікуванні навіть банальних фарингіту або ларингіту вони можуть ставати хронічними і дошкуляти роками. А звичайний біль у горлі цілком здатен призвести до важких ускладнень на серці і суглобах. Часто буває, що після болю в горлі у людини починає розвиватися ревматична лихоманка, гломерулонефрит, артрит тощо. Щоб уникнути цього, потрібно звернутися до лікаря, як тільки з’явився дискомфорт і біль у горлі. Особливо це актуально, якщо є висока температура. Якщо людина не може знайти час, щоб показати горло терапевту або сімейному лікарю, бажано мати хоча б спрей Фортеза. При фарингіті та ларингіті його застосування може бути цілком достатньо. Але ключове слово тут – “може бути”, тобто слід розуміти, що остаточний діагноз та призначення лікування – справа лікаря.

Що таке і чим небезпечний стоматит?

Стоматит

Стоматит — запалення слизової оболонки ротової порожнини.

Докладніше:
Причини стоматиту дуже різноманітні, він може мати травматичний, інфекційний, алергічний генез тощо. Запальні зміни слизової оболонки порожнини рота можуть спостерігатися при гіповітамінозі, ендокринних розладах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і нервової систем, крові, дифузних хворобах сполучної тканини.
Головними ознаками стоматиту є больові відчуття в роті, запальні виразки в роті, що мають вид відкритих ранок, кровоточивих ранок, ранок, покритих білуватим або жовтуватим нальотом.
Трохи по-особливому виявляється герпетичний стоматит: в роті з’являється значне почервоніння, після чого на запаленій ділянці починають проявлятися прозорі дрібні бульбашки (везикули) з прозорим безбарвним вмістом. Виразність такого стоматиту злегка нагадує дрібні пухирці після опіку. Після 2-3 днів пухирці лопаються і утворюються ранки, присутній свербіж, набряклість і печіння. Такий стоматит повинен лікуватися спеціальними противірусними медикаментами.
Лікування стоматиту повинне включати засоби, що впливають на причину, а також протизапальні та знеболюючи засоби для зрошення чи ополоскування ротової порожнини.

Що таке і чим небезпечний стоматит?

Стоматит – це запалення слизової оболонки рота. Окремі його види – гінгівіт, тобто запалення ясен, і глосит – запалення язика. При стоматиті можливі почервоніння, біль та набряк як усієї порожнини рота, так і наявність однієї чи кількох окремих ділянок ураження у вигляді висипки, ерозії, виразок (афт).

Причин стоматиту дуже багато: інфекції, травми, алергени, захворювання органів травлення, крові (лейкоз), гормональні розлади тощо. Стоматит завжди проявляється дискомфортом і болем, через нього важко їсти, а в деяких випадках, коли ураження досить значне, можливе й загальне нездужання – з підвищенням температури тіла, головним болем та іншими ознаками інтоксикації.

Якщо у роті щось негаразд, діяти треба негайно. Але щоб діяти правильно, треба мати уявлення про те, які бувають різновиди стоматиту.

 

Лейкоз

воспаление горла

Лейкоз та агранулоцитоз

Важкий перебіг фарингіту, тонзиліту, ангіни, тривале збереження симптомів і відсутність реакції на правильне лікування можуть бути ознакою системного захворювання крові (гострого лейкозу) або агранулоцитозу – різкого зниження кількості або повної відсутності лейкоцитів в крові. При обох станах запалення в горлі може супроводжуватися вираженою загальною інтоксикацією, некротичним ураженням мигдаликів, а також слизової оболонки порожнини рота.

Причини

Безпосередньою причиною розвитку ангіни при лейкозі, крім інфекцій, буває мінімальне пошкодження слизової оболонки ротової порожнини або мигдаликів. Здоровий організм здатен легко упоратися з ним, а при гострому лейкозі, коли загальний і місцевий імунітет різко знижений, це проблематично, тому в слизовій оболонці та лімфоїдній тканині розвиваються запальні та некротичні процеси. Часто саме важка ангіна з гнійними ускладненнями або стійкий до лікування виразковий стоматит чи гінгівіт, що супроводжується болем у роті, поганим запахом з рота, може стати першим симптомом раку.

Агранулоцитоз не є онкозахворюванням. Це стан, коли з різних причин у крові надто мало лейкоцитів певного виду – гранулоцитів (нейтрофілів). Чим довше це триває, тим вищий ризик розвитку небезпечних інфекцій. Організм позбавлений клітин, щоб боротися з ними, тому ангіна має тяжкий перебіг, часто повторюється.

Причина більшості випадків агранулоцитозу – прийом препаратів для знеболення (ібупрофен, напроксен, диклофенак), лікування хвороб щитоподібної залози, нервової системи (клозапін) тощо. Рідше брак лейкоцитів може бути наслідком отруєння інсектицидами, радіоактивного опромінення, наявності аутоімунних недуг (системний червоний вовчак), серйозних інфекцій (малярія, вірус Епштейна–Барр, гепатит В, грип, цитомегаловірус та ін.) і раку. Ще одна причина агранулоцитозу – голодування, нестача поживних речовин, а також вітаміну B12 і фолатів.

Симптоми

Онкозахворювання крові та агранулоцитоз не мають певних симптомів, за якими їх можна безпомилково визначити самотужки. Ознаки цих патологій на перших етапах – неспецифічні, тобто вони властиві різним захворюванням. Насторожити вас має:

  • тривале збереження температури тіла (понад 2 тижні) і відсутність впливу на неї жарознижувальних засобів;
  • надто тяжкий перебіг фарингіту, тонзиліту або ангіни, часті рецидиви;
  • тривале збереження болю в горлі, катаральних явищ (нежить, кашель), наявність стійких уражень слизової оболонки рота та неефективність якісних препаратів для лікування цих недуг (Фортеза).

Лейкоз у дітей може ховатися під маскою частих застуд та ГРВІ, симптоми яких всім відомі: ломота у тілі, біль у животі, горлі, вухах, головний біль, лихоманка, озноб, кашель, нежить тощо. Як правило, є також відчуття постійної втоми, слабкості, сонливості, втрати апетиту, що не минає навіть після одужання. Для лейкозу характерна також підвищена кровоточивість, збільшення лімфатичних вузлів, печінки і селезінки.

У дітей та дорослих

Гострий лейкоз є найпоширенішим злоякісним захворюванням у дитячому та юнацькому віці. Пік захворювання на нього припадає на вік від 3 до 5 років. У дорослих лейкоз буває рідше, а от у людей літнього віку його частота зростає. Агранулоцитоз не має вікових обмежень, він можливий як у дітей, так і у дорослих.

Лікування

Лейкоз та агранулоцитоз – серйозні патології, їх буває досить важко діагностувати, доводиться робити багато обстежень, аналізів. Лікування може призначити тільки лікар. Інколи для подолання агранулоцитозу буває достатньо припинити приймати певний препарат або знайти йому альтернативу. Після цього кількість лейкоцитів у крові може відновитися до норми лише за кілька тижнів. Лейкоз – це також не вирок, у дітей його успішно лікують. Головне – вчасно звернутися за медичною допомогою і виконувати всі призначення лікаря.