Лейкоз та агранулоцитоз
Важкий перебіг фарингіту, тонзиліту, ангіни, тривале збереження симптомів і відсутність реакції на правильне лікування можуть бути ознакою системного захворювання крові (гострого лейкозу) або агранулоцитозу – різкого зниження кількості або повної відсутності лейкоцитів в крові. При обох станах запалення в горлі може супроводжуватися вираженою загальною інтоксикацією, некротичним ураженням мигдаликів, а також слизової оболонки порожнини рота.
Причини
Безпосередньою причиною розвитку ангіни при лейкозі, крім інфекцій, буває мінімальне пошкодження слизової оболонки ротової порожнини або мигдаликів. Здоровий організм здатен легко упоратися з ним, а при гострому лейкозі, коли загальний і місцевий імунітет різко знижений, це проблематично, тому в слизовій оболонці та лімфоїдній тканині розвиваються запальні та некротичні процеси. Часто саме важка ангіна з гнійними ускладненнями або стійкий до лікування виразковий стоматит чи гінгівіт, що супроводжується болем у роті, поганим запахом з рота, може стати першим симптомом раку.
Агранулоцитоз не є онкозахворюванням. Це стан, коли з різних причин у крові надто мало лейкоцитів певного виду – гранулоцитів (нейтрофілів). Чим довше це триває, тим вищий ризик розвитку небезпечних інфекцій. Організм позбавлений клітин, щоб боротися з ними, тому ангіна має тяжкий перебіг, часто повторюється.
Причина більшості випадків агранулоцитозу – прийом препаратів для знеболення (ібупрофен, напроксен, диклофенак), лікування хвороб щитоподібної залози, нервової системи (клозапін) тощо. Рідше брак лейкоцитів може бути наслідком отруєння інсектицидами, радіоактивного опромінення, наявності аутоімунних недуг (системний червоний вовчак), серйозних інфекцій (малярія, вірус Епштейна–Барр, гепатит В, грип, цитомегаловірус та ін.) і раку. Ще одна причина агранулоцитозу – голодування, нестача поживних речовин, а також вітаміну B12 і фолатів.
Симптоми
Онкозахворювання крові та агранулоцитоз не мають певних симптомів, за якими їх можна безпомилково визначити самотужки. Ознаки цих патологій на перших етапах – неспецифічні, тобто вони властиві різним захворюванням. Насторожити вас має:
- тривале збереження температури тіла (понад 2 тижні) і відсутність впливу на неї жарознижувальних засобів;
- надто тяжкий перебіг фарингіту, тонзиліту або ангіни, часті рецидиви;
- тривале збереження болю в горлі, катаральних явищ (нежить, кашель), наявність стійких уражень слизової оболонки рота та неефективність якісних препаратів для лікування цих недуг (Фортеза).
Лейкоз у дітей може ховатися під маскою частих застуд та ГРВІ, симптоми яких всім відомі: ломота у тілі, біль у животі, горлі, вухах, головний біль, лихоманка, озноб, кашель, нежить тощо. Як правило, є також відчуття постійної втоми, слабкості, сонливості, втрати апетиту, що не минає навіть після одужання. Для лейкозу характерна також підвищена кровоточивість, збільшення лімфатичних вузлів, печінки і селезінки.
У дітей та дорослих
Гострий лейкоз є найпоширенішим злоякісним захворюванням у дитячому та юнацькому віці. Пік захворювання на нього припадає на вік від 3 до 5 років. У дорослих лейкоз буває рідше, а от у людей літнього віку його частота зростає. Агранулоцитоз не має вікових обмежень, він можливий як у дітей, так і у дорослих.
Лікування
Лейкоз та агранулоцитоз – серйозні патології, їх буває досить важко діагностувати, доводиться робити багато обстежень, аналізів. Лікування може призначити тільки лікар. Інколи для подолання агранулоцитозу буває достатньо припинити приймати певний препарат або знайти йому альтернативу. Після цього кількість лейкоцитів у крові може відновитися до норми лише за кілька тижнів. Лейкоз – це також не вирок, у дітей його успішно лікують. Головне – вчасно звернутися за медичною допомогою і виконувати всі призначення лікаря.
